Рашид Воллес – талановитий спортсмен і справжня зірка баскетболу, але водночас досить суперечлива особистість. Його професійна кар’єра розпочалась у «Вашингтон Буллетс», а потім продовжувалась у «Портленд Трейл-Блейзерс» та «Детройт Пістонс». Упродовж цих років він захоплював фанатів своєю грою та допомагав командам здобувати перемоги. Його особисте життя було бурхливим, а поведінка під час матчів викликала обурення суддів. Розповідаємо на iphiladelphia більше про життєвий шлях зірки баскетболу з Філадельфії.
Пристрасть до спорту та початок шляху
Рашид Воллес народився у Філадельфії 17 вересня 1974 року. Його мати звали Джекі. Вона була державною службовицею. Батько, Сем Табб, грав у вуличний баскетбол і змалечку залучав до нього Рашида та двох його старших братів. Родина мешкала у районі Джермантаун.
Рашид навчався у середній школі Саймона Гратца, де виявив здібності до мистецтва, але все ж зосередився на баскетболі та долучився до шкільної команди. На момент закінчення школи видання USA Today назвало Рашида найкращим баскетболістом серед старшокласників США.
На спортивну майстерність Рашида звернули увагу представники коледжів та тренери з усієї країни. Він спілкувався з багатьма з них, але врешті зупинив свій вибір на Університеті Північної Кароліни, що був відомий залученням найкращих спортсменів. Тренером чоловічої баскетбольної команди був Дін Сміт, який зробив усе можливе для того, щоб Воллес приєднався до неї й потім допоміг йому розвинути свій потенціал. На другому році навчання Воллеса команда увійшла до Фіналу чотирьох NCAA.
Професійна кар’єра: здобутки та проблеми
Вже після другого курсу перспективного гравця обрала команда «Вашингтон Буллетс». У ній він був нападаючим і центральним гравцем та набирав у середньому десять очок за гру. Проте вже в першому сезону далась взнаки виклична поведінка Воллеса. Він запізнювався на тренування, отримував технічні фоли та конфліктував з іншими гравцями та суддями.
Можливою причиною такої поведінки був не лише запальний характер Рашида, а й труднощі в його особистому житті. Річ у тім, що у нього народився син, але з дружиною вони розлучились й через суд розв’язували питання про опіку над дитиною. До рішення суду Воллес міг відвідувати сина лише тричі на тиждень. А після того, як рішення було винесене на його користь, дружина з дитиною поїхала у невідому напрямку.
Два роки їх не могли знайти. Потім Рашид звернувся до своїх фанатів з проханням допомогти відшукати дитину. Врешті надійшла анонімна інформація й батько віднайшов сина у 1998 році.
Тим часом Воллес уже грав за «Портленд Трейл-Блейзерс». Більшу частину першого сезону з цією командою він лікувався після травми, але потім упевнено вийшов на перші позиції за кількістю голів. Він посів третю сходинку в НБА й кар’єра знову пішла вгору. Проте Воллес знову почав конфліктувати з суддями. Іноді під час матчів його навіть намагались заспокоювати фанати.
Кількість технічних фолів зростала. Одного разу Рашид кинув у суддю рушником, внаслідок чого отримав дискваліфікацію на дві гри та 10 000 доларів штрафу. Потім він почав відмовлятись роздавати автографи та давати інтерв’ю, ігнорував уболівальників і сварився з товаришами по команді. Найгіршим для його іміджу та кар’єри став арешт після виявлення марихуани в автомобілі, в якому він їхав з колегою.
Подальший шлях, особисте життя та хобі
Після усіх цих скандалів кар’єра Воллеса у «Портленд Трейл-Блейзерс» добігла кінця. Проте він не бажав відмовлятись від професійного баскетболу. Подальший його шлях склався так:
- у 2004 році його обміняли в «Атланта Гокс», де він зіграв одну гру,
- далі гравця обрали «Детройт Пістонс», яким він допоміг виграти перший за 15 років чемпіонат,
- з 2009 по 2010 рік він грав за «Бостон Селтікс», після чого оголосив, що завершує професійну кар’єру.
У 2012 році відомий баскетболіст підписав контракт з «Нью-Йорк Нікс», але вже після першого сезону знову пішов. Цього разу це було остаточне рішення.
У цей час відбулись позитивні зміни в його особистому житті. Рашид одружився вдруге. Він усиновив дитину дружини, а також у пари народилось двоє спільних дітей. Крім того, ще у 1997 році, баскетболіст заснував Фонд Рашида Воллеса та надавав допомогу дітям і громаді Філадельфії та ще декількох міст. Фонд організовує спортивні табори та сприяє поширенню культури баскетболу серед молоді.
У вільний час колишній спортсмен займається мистецтвом, а саме – малює та відвідує художні музеї. Також він працював діджеєм на радіо на портлендській радіостанції. Він є шанувальником поп-арту та колекціонує персонажів мультфільмів.
Таким чином, для когось Рашид Воллес є крутою людиною та відомим спортсменом, який любить свою родину та допомагає суспільству. Для інших він має репутацію упертого, незрілого і конфліктного гравця. В одному з інтерв’ю спортсмен сказав, що не можна подобатися всім, але треба все одно йти обраним шляхом. Все ж, талант Воллеса до баскетболу незаперечний, як і його здатність вигравати ігри та чемпіонати.