Сайлас Вейр Мітчелл був не лише науковцем та лікарем, але також і літератором. Його називають батьком сучасної неврології, він докладно описав больові синдроми та вперше запропонував постільний режим як метод лікування. Сучасники вважали його генієм, а його ідеї мали вплив на Фрейда. Розповідаємо більше на iphiladelphia про видатного лікаря з Філадельфії.
Початок життя та кар’єра у медичній сфері
Сайлас Вейр Мітчелл народився у Філадельфії 15 лютого 1829 року. Його батька звали Джон Кірслі Мітчелл, він був лікарем та письменником. Мати звали Сара Генрі. Хлопчик з дитинства занурився у світ медицини, цікавився роботою батька та також вирішив пов’язати своє життя з медициною.
Навчався в Університеті Пенсільванії. Ступінь доктора медицини здобув у 1850 році у Джефферсонському медичному коледжі.
В роки громадянської війни Сайлас Вейр Мітчелл очолив відділ лікування нервових травм і захворювань у місцевій лікарні. У цей час він зацікавився неврологією та надалі став знаним фахівцем саме у цій галузі. Він був піонером у лікуванні таких відомих нині психічних розладів, як істерія та неврастенія. Медичний світ підхоплював його ідеї. Власне, філадельфієць пропонував лікувати ці розлади ізоляцією, постільним режимом, дієтою, масажем та електротерапією. Щодо харчування, то лікар вважав, що пацієнти мають вживати якомога більше жирів. На його думку, така дієта сприяла одужанню. Тому його пацієнти випивали два та більше літрів молока на день.
Він описав еритромелалгію, яку назвали на його честь, а також вперше почав використовувати термін «фантомна кінцівка», досліджуючи пацієнтів після ампутації. Сайлас Вейр Мітчелл не лише був практикуючим лікарем, а й писав наукові праці. У 1872 році була видана книга «Травми нервів та їх наслідки», а п’ять років потому світ побачило видання «Жир і кров». Ці та інші книги відомого лікаря знали за межами США. Так, у 1887 році Фрейд рецензував видання «Лікування певних форм неврастенії та істерії» та надалі використовував у своїй практиці ідеї філадельфійця.
Водночас деякі колеги та пацієнти критикували його методи. Так, їх застосовували у лікуванні письменниці Вірджинії Вулф, яка потім саркастично описала постільний режим у своїх творах. Проте більшість пацієнтів все ж сприймали рекомендації відомого лікаря та мали позитивні результати терапії.
Сайласа Вейра Мітчелла вважають батьком неврології та доказової медицини. Він долучився до заснування Американського антропометричного товариства, яке мало на меті вивчати мозок. Він також цікавився токсикологією. Крім того, він став професором у Пенсільванському університеті та очолював Колегію лікарів Філадельфії.
Літературна діяльність: проза та поезія
Цікаво, що, як і його батько, Сайлас Вейр Мітчелл став не лише лікарем, а й письменником. У 1866 році в «Atlantic Monthly» було надруковано його коротке оповідання «Справа Джорджа Дедлоу». Воно базувалось на реальній медичній практиці, але було справжнім літературним твором.
Надалі лікар присвячував вільний час письменницькій творчості. Паралельно з науковими монографіями про отруту змій, інтелектуальну гігієну, нервові захворювання та стосунки між лікарями та пацієнтами, він писав оповідання для підлітків, прозу та вірші.
Збірка його поетичних творів була видана у 1883 році. Такі історичні романи, як «Пригоди Франсуа» (1898 рік), «Юність Вашингтона» (1904 рік) і «Червоне місто» (1909 рік) стали популярними. Тож філадельфієць здобув славу як письменник та мав широку читацьку аудиторію, яка щиро захоплювалась його талантом.
Визнання та нагороди
Здобутки лікаря та письменника в науці та літературі були визнані багатьма університетами різних країн, які присуджували йому почесні ступені. Він був членом у численних американських та закордонних наукових товариствах, а саме:
- у 1887 році він очолив Асоціацію американських лікарів,
- у 1908 та 1909 роках він був президентом Американської неврологічної асоціації,
- в Інституту Карнегі він входив до наглядової ради з 1902 до 1914 року,
- у 1912 році одержав почесну нагороду Пен-клубу Нью-Йорка.
Американська академія неврології для молодих дослідників створила спеціальну премію імені видатного лікаря, а ще на його честь назвали вид гримучої змії. Річ у тім, що він багато часу присвятив вивченню змій, їх отрут та дії на організм людини.
Особисте життя та смерть
Сайлас Вейр Мітчелл одружувався двічі. Його першою дружиною стала Мері Міддлтон Елвін, донька лікаря з Філадельфії. У пари народилось двоє синів. Джон став неврологом, а Ленгдон Елвін Мітчелл – драматургом.
У 1875 році лікар одружився вдруге. Цього разу його обраницею стала філадельфійка Мері Кадваладер. Вона походила з багатої та шанованої родини, тому це одруження стало для чоловіка квитком до найвищих соціальних кіл міста. Рік потому він став піклувальником Університету Пенсільванії. У цьому шлюбі народилось дві доньки.
Сайлас Вейр Мітчелл пішов з життя у Філадельфії 4 січня 1914 року у віці 84 років. Він був похований на кладовищі Вудлендс. Через тиждень після цього померла його дружина.