Ця жінка протягом усього життя стикалася з расовою дискримінацією на шляху до здійснення своєї мрії. Та це не зламало її, а навпаки, загартувало до подолання труднощів і боротьби за права темношкірих жінок. Далі на iphiladelphia.
Ребекка Дж. Коул стала другою афроамериканською жінкою-лікарем у США, попри те, що медицина була не для всіх, а тим паче темношкірих в ті часи через расові бар’єри. Талановита у своїй справі, увійшла в історію як реформатор і засновниця організацій.
Дитинство та юність Ребекки Дж. Коул
Ребекка Дж. Коул народилася 16 березня 1846 року в Філадельфії, штат Пенсильванія, США. Сім’я Коулів була чималою – 5 дітей і Ребекка друга з них за рахунком. Про батьків дівчини достеменно нічого не відомо. Ймовірно, вони були досить заможними в Філадельфії, так як спромоглися забезпечити усіх своїх дітей гідною освітою.
Тоді це було рідкісним явищем. Більшість займалися важкою фізичною, та ще й низько оплачуваною працею, або ж виконували обов’язки прислуг в заможних сімей. Та це не про Коулів. Усі діти без винятку в майбутньому обійняли гідні посади. Ребекка Дж. Коул попри расизм та інші перепони стала другим в історії США лікарем-афроамериканкою.
Як ми вже зазначили, Коули отримали гідну освіту. Ребекка спочатку навчалася в коледжі для афроамериканців у Філадельфії – Інституті для кольорової молоді. Він став першим навчальним закладом такого типу в США, попри те, що на той час існували й інші схожі заклади. В Інституті дівчинка опанувала латину, математику, грецьку та інші науки.
Коледж мав на меті здійснити якісну підготовку афроамериканців до подальшої реалізації в науці та педагогіці. Та в жодному з цих напрямів не була задіяна Ребекка. Вона вирішила пов’язати своє життя з медициною та ще не знала, скільки труднощів на своєму шляху їй прийдеться подолати.
Навчання у Жіночому медичному коледжі
У Філадельфії вступила до Жіночого медичного коледжу (сьогодні Медичний коледж університету Дрекселя, що становить консолідацію двох медичних шкіл міста). Деканом Жіночого медичного коледжу в ті роки була американська лікарка та активістка Енн Престон. В історії цього закладу, це перша жінка, що обійняла таку посаду. Це дозволило Енн відстоювати права своєї статті й допомагати жінкам ставати лікарями.
Саме під керівництвом Престон, у 1867 році, Ребекка Дж. Коул успішно завершила свої студії та отримала диплом. Вона стала другою афроамериканкою, що отримала медичний ступінь в США. Дівчина написала величезне дослідження на тему “Око та його придатки”. Це стало її дипломною роботою.
Важливим у цьому всьому стало подолання расових бар’єрів, а тим паче в медичній освіті. В коледжі, та й у подальшому житті, лікарка стикалася з расовою дискримінацією, навіть беручи до уваги те, що навчалася в жіночому середовищі. Відчула це ще на шляху до здобуття омріяного диплому.
Сучасний університетський медичний коледж Дрекселя зазнав чимало змін на шлях до свого становлення. Колись це були 2 різні медичні школи. Одна з них – медичний жіночий коледж Пенсильванії, а інша – медичний коледж Ганемана. Жіночий медичний коледж Пенсильванії з’явився у 1850 році. В історії медицини є другим медичним навчальним закладом, у якому студіювали лише жінки. Тут здобували ступінь доктора медицини.
Навчатись тут було не легко. Зі студенток коледжу постійно глузували та насміхалися, особливо сторона чоловічої медичної установи. Для цієї справи “жіноча витонченість” вважалася недостатньо сильною, щоб витримати всі перешкоди.
Однак більшість жінок, випускниць того самого Жіночого медичного коледжу Пенсильванії довели протилежне. Багато з них здійснили колосальний прорив у медичній сфері, закарбувалися не лише як одні з перших жінок-лікарів, але й науковці, реформатори, засновниці медичних закладів, практичних методів, методів лікування тощо.
Стажування у Лазареті для незаміжніх жінок і дітей Елізабет Блеквелл
По завершенню коледжа, розпочався період стажування. Ребекка Дж. Коул відвідувала Лазарет для незаміжніх жінок і дітей Елізабет Блеквелл у Нью-Йорку, лікаря, що першою отримала медичний ступінь у США. Вона ж є й першою жінкою в Медичному реєстрі Генеральної медичної ради Сполученого Королівства. Лазарет місіс Блеквелл надавав невідкладну медичну допомогу в Нью-Йорку. Це фактично єдина лікарня в Нижньому Манхеттені.
У Лазареті Ребеці доручили багатоквартирні будинки. Обов’язком жінки-медика стало навчання інших догляду за собою і немовляти, важливим елементам гігієни. Так ще називали “мандрівних лікарів”. Згодом працювала санітаром. І залишається невідомим те, чому насправді таку талановиту лікарку понизили, чи це було її власне рішення?
Позитивно про якості Коул у своїй автобіографічній праці відзивається засновниця Лазарету. Там вона згадує Ребекку як молоду лікарку, що старанно виконує свої обов’язки. Робота в Нью-Йорку не була легкою.
Деякий час Коул займалася медициною в Південній Кароліні, але невдовзі вирішила все ж таки повернутися до Філадельфії, звідки все розпочалося. У рідному місті вирішила продовжити займатися громадською активністю й заснувати свою медичну практику.
Більше 50 років Ребекка Дж. Коул займалася медициною. Її пов’язувала з допомогою знедоленим жінкам, дітям та всім потребуючим. Про її особисте життя є не так багато відомостей. Достеменно не відомо, чи була Коул одружена, були в неї діти а що загалом відбувалося на особистому фронті жінки-афроамериканки – поборниці справедливості.
Ребекка Дж. Коул допомагає знедоленим жінкам і дітям
Ребекка допомагала знедоленим і покинутим жінкам протягом усього свого життя. Її чуйне серце врятувало не одну душу. У Філадельфії, разом із доктором Шарлотою Еббі, Коул відкрила жіночий довідковий центр з надання юридичних, а також медичних послуг тим жінкам, що залишилися самі або разом із дітьми. Вони також допомагали цим матерям навчатися справлятися самотужки та заробляти гроші, щоб утримувати сім’ю у Філадельфії.
Наприкінці ХІХ століття, у Вашингтоні, стала наглядачкою будинку в Асоціації допомоги знедоленим і кольоровим жінкам та дітям. Про неї відгукувалися як дуже чуйну та енергійну. Ребекка завжди була рада прийти на допомогу тим, кому це дійсно потрібно. Лікар відстоювала права “слабшої статі” та й усіх афроамериканців у США. Вона невпинно боролась за можливість отримання медичної освіти афроамериканських жінок і їх дітей, а також бідної верстви населення.
Лікар Ребекка Дж. Коул померла 14 серпня 1922 року. Їй було 76 років. Здобутки Коул в медицині у першій хвилі темношкірих жінок-лікарів, як показує практика, є вагомими. Вона довела те, що розширення прав для афроамериканців дозволить значно просунути медицину.
Дискусія Коул з Дюбуа
У 1899 році вийшла праця американського соціолога і соціаліста В.Е.Б Дюбуа, що змусила Коул публічно сперечатися через недостовірність інформації. У “The Philadelphia Negro” стверджувалося про те, що більшість афроамериканців помирає від незнання та недотримання правил гігієни.
Коул не змогла залишитися осторонь і не прокоментувати ці хибні припущення. Вона зазначила, що виною смертності афроамериканців є насамперед через білих лікарів, так як ті відмовлялися збирати історії хвороби своїх пацієнтів.
Щодо протестів, то Коул часто це робила. Так вона реагувала на брехню та несправедливість, особливо того, що стосувалося темношкірих. Інколи свої “протести” здійснювала в письмовій формі.