У світі найцікавіше та найнезвичайніше — це історії, що базуються на легендах та міфах. Зазвичай такі речі засновані на реальних подіях, які пізніше приправляються вигадками, здогадками, теоріями змов тощо. Ніхто й ніколи не може бути впевненим, що дізнається правду та першоджерело історії. Філадельфійський експеримент став однією з легенд, про яку роками ходять чутки по всьому світу. Далі на iphiladelphia.
Що таке Філадельфійський експеримент?
Історія, яка у сучасному світі називається Філадельфійський експеримент, почала поширюватись під час Другої світової війни. Вона полягає у тому, що такий собі корабель “Елдрідж” телепортувався з території Філадельфії до Норфолку й назад. Ця історія оповита різними легендами, щодо подій на есмінці. З роками з’являлись очевидці, які начебто бачили розгортання події. Цей експеримент жодного разу не був підтверджений урядом, але зацікавленні у розкритті таємниці намагались знайти хоча б крихту правди.
Початок експерименту та його працівники
Жодна з теорій ніколи не була підтверджена на 100 відсотків, але, як завжди у таких оповитих таємницею історіях, версій було чимало. Одні з них — це вчені, що працювали над експериментом. Перше ім’я, яке одразу згадується — Альберт Айнштайн. Існують теорії, що на основі його розрахунків був побудований експеримент. Начебто цьому є підтвердження, яке базується на схожості його почерку з тим, хто працював над розробкою експерименту. Але не факт, що ці докази не чергова вигадка.
Друге ім’я належить Ніколі Тесла. Він нібито повністю працював над експериментом до самої смерті. Тесла приєднався до команди, що працювала над проєктом ще на моменті створення ідеї та продовжив розвивати його, адже вирішив, що робота має бути багатообіцяльною.
Початок експерименту, начебто, розпочався ще у 1912 році. Математик Давид Гільберт зробив та обґрунтував існування багатовимірного простору. Пізніше, у 1926 році він поділився своєю теорією з Джоном фон Нейманом, а той познайомився з Левінсоном. Саме ідея цих вчених привела до того, що експеримент з невидимості великого об’єкта вирішили втілити у життя. Теорію почали перевіряти на початку 1930-х років у Чиказькому університеті. А вже пізніше до вчених приєднався Тесла.
Експеримент та наслідки
Вперше експеримент почали втілювати на практиці у 1940 році. Проводився він на базі ВМС США у Брукліні, і на той момент ніякої команди на борту не було, адже Тесла переживав за здоров’я тих, хто міг знаходитись на кораблі. Завдання експерименту полягало у створенні навколо корабля електромагнітну зону, що робила б його невидимим для радарів противника. Начебто звучить доволі зрозуміло та логічно, однак те, що за словами очевидців відбулось пізніше, вже навіює деякі сумніви правдивості подальшого розвитку подій. У 1941 році Нікола Тесла з командою отримали повний дозвіл від влади на розвиток експерименту. У той момент він мав назву “Веселка”, а отримав свою сучасну
“Філадельфійський експеримент” згодом, завдяки широкій увазі газет. Тоді Тесла оснастив корабель спеціальними котушками, однак дуже переймався з приводу експерименту, адже передбачав безповоротні згубні наслідки, які він міг принести здоров’ю людей. Через ці побоювання вчений як міг намагався відстрочити запуск проєкту. Однак інший працівник команди наполягав на початку проведення експерименту, військові прийняли його сторону, тим паче, що у процесі Тесла помер, і ніхто вже на дорозі не стояв.
20 липня 1943 року експеримент ввели у виконання й установки були включені. Невидимість корабля тривала 15 хвилин, але після цього вся команда почала відчувати погіршення здоров’я: головні болі, нудота та розлади психіки. Повторно випробування провели 12 серпня 1943 року, але на цей момент Нейман знизив потужність магнітів для зменшення побічних ефектів на здоров’я моряків, і щоб забезпечити невидимість корабля лише для радарів. Однак експеримент пішов не по плану. Зникнення корабля з Філадельфії відбулось, але якимось чином він з’явився у Норфолку, а потім знову повернувся на початкове місце. Здоров’я моряків постраждало більше, ніж першого разу. Деякі втратили здатність ходити не спираючись на щось, а інші перебували у стані постійного страху. Тому після таких результатів проєкт був закритий.
Інші ствердження щодо подій на кораблі
Деякі стверджують, що есмінець не лише телепортувався та став фактично невидимим, а й перемістився у часі. Але, звичайно, далі тверджень справа не пішла. Деякі очевидці наполягали, що після появи корабля весь екіпаж був мертвий, а деякі трупи фактично перетворились на матеріал, з якого був зроблений есмінець та злились з ним. Хтось каже, що з усього екіпажу, у кількості 181 представника, тільки 21 людина залишилася живою. Але пізніше ті почали відчувати надприродні недуги: самозаймання, випадання з реального часу. Двоє з цих людей випали з часу та почали горіти протягом 18 днів, і навіть пожежники не змогли їх загасити або вплинути на стан. А ще один пройшов крізь стіну на очах у своєї дитини та дружини й назавжди зник.
Розслідування подій
Одного разу письменник Морріс Джессуп отримав лист від такого собі Карлоса Альєнде, який стверджував, що був очевидцем. Він знаходився у момент експерименту на кораблі “Ендрю Фьюресет”, що входив до групи контролю есмінця. Він нібито бачив, що “Елдрідж” оповив густий зелений туман і той вмить зник. Також чоловік знайомий з тими, хто спостерігав з палуби за подіями, однак окрім нього ніхто більше не хотів ділитись побаченим. Після цього листа Джессуп розпочав своє розслідування справи. Але у 1959 році його знайшли у стані коми у машині, що була заповнена вихлопними газами. До лікарні він так і не доїхав. Прихильники теорії змов стверджують, що той дізнався занадто багато про події того дня, і його ліквідували. Розслідування смерті нічого не дало.
Всі, хто начебто був причетний до експерименту, відхрещувались, що він взагалі колись відбувався. Такі документи, як бортові журнали, що могли пролити світло на події, раптово зникли. ВМС США заперечували проведення Філадельфійського експерименту. Деякі дослідники взагалі просувають думку, що проєкт був прикриттям для випробувань атомної зброї. А також, що вцілілим членам екіпажу стерли пам’ять, тому ніхто про експеримент не говорив правду.
У 1990-х роках вчений Роберт Герман вирішив знову взятись за розслідування справи. Він був доволі скептично налаштований, тому його місія полягала на доведенні нереальності експерименту. Він виявив, що листи письменнику, який пізніше загинув, писав чоловік, що страждав розладом психіки. Це дає зрозуміти, що правдивість слів не можна приймати за чисту монету. Також кораблі “Елдрідж” та “Ендрю Фьюрест” у ті дні ніхто не бачив у Філадельфії. А другий ніколи не значився у конвої першого.
Правда чи міф?
Вірити в історію та події, що відбулись на есмінці — це справа особисто кожного. Якщо взяти саму історію, то можливо експерименти були, але полягати у чомусь іншому. Повірити у проєкт, який робився, щоб обдурити країну агресора у Другій світовій війні — доволі можлива версія. Однак від військових рідко можна дізнатись засекречену інформацію, або навіть почути підтвердження чи спростування подій. Час від часу з’являються дослідники з новими версіями, щодо есмінця. Проте більша їх частина це ті, хто вбачають змову у всьому. Телепортація у 1940-х роках були неможливою, так само як і у сучасні часи. Тому підтвердження, що Філадельфійський експеримент не гра чиєїсь уяви, не існує.