Маріо Ланца – один з найзнаменитіших тенорів США, виконавець класичних творів, відомий актор. Його називали “голосом століття”, “сонячним хлопцем з Філадельфії”, “американським Карузо” й “великим тенором”. Маріо Ланца любили й звичайні слухачі, й колеги по сцені, і критики. Ця людина зробила чималий вклад у розвиток оперної музики і стала натхненником та прикладом для таких світових зірок як Пласідо Домінго, Лучано Паваротті, Хосе Каррерас, Андреа Бочеллі. Ним захоплювалися Елвіс Преслі, Френк Синатра, Ренат Тебальді та багато інших. Та, як пише сайт iphiladelphia., сценічний успіх став для Маріо Ланца болючою втратою. А життя талановитої особистості було занадто коротким…
Переродження славетного Карузо
Маріо Ланца народився 1921 року в Філадельфії і походив з інтелігентної родини. Його мати Марія вийшла заміж у 16 років і присвятила себе сім’ї, зокрема сину. А батько Антоніо, будучи колишнім військовим, ветераном Першої Світової, виховував хлопця досить суворо. Нащадок з’явився в батьків після двох років шлюбного життя і ніхто й уявити не міг, ким він стане. Батьки охрестили сина як Альфредо Арнольдо, а в сім’ї називали Фредді (вже коли він подорослішає, то візьме собі для творчого псевдоніма ім’я матері, змінивши його на чоловічий лад, а також її прізвище).
До 9 років наш герой мешкав у Філадельфії. Набагато пізніше його дім стане однією з визначних споруд міста, там з’явиться графіті із зображенням Маріо Ланца, а ще пізніше (2018-го) будинок тенора… знесуть, щоб звести сучасні об’єкти.
У дитинстві через часті переїзди Фредді довелося змінити кілька шкіл, та всюди відзначали його байдужість до точних наук. Хлопцю подобався спорт, а ще він мріяв бути військовим. Так тривало доти, поки у власному домі він знайшов колекцію музичних платівок із записами славетного італійського тенора Енріко Карузо. Цей день перевернув свідомість Фредді, відкривши для нього світ неймовірної музики. Фредді старався максимально копіювати голос оперного генія і слухав його днями. Ці платівки стали для нього ніби підручником, чи й свого роду Біблією. Згодом біографи знайдуть певний зв’язок між цими особистостями і назвуть це переродженням, бо Ланца народився того року, в який Карузо світ земний залишив.
Юному таланту пощастило з наставниками
Нове захоплення й музичні здібності сина помітили батьки. Спершу мати Фредді цьому не раділа. Та згодом вона різко змінила думку і влаштувалася на кілька робіт, щоб оплачувати заняття з вокалу. Фредді довірили майстерним викладачам. Під опікою талановитого співака й педагога Антоніо Скардуццо у хлопця сформувався музичний стиль і основа вокальних навиків. А професійна співачка Ірен Уільямс допомагала з організацією перших виступів, відкривши для Фредді сцену. Вона ж познайомила юного таланта з концерт-менеджером Філадельфійської музичної академії Вільямом К.Хаффом. Завдяки йому Фредді поталанило потрапити на прослуховування до відомого диригента Сергія Кусевицького і він не просто розгледів у хлопцеві талант, а й зарахував його до своєї престижної школи молодих співаків. Маріо став одним з найяскравіших її учнів. На екзамені він виконав партію Фентона з опери “Віндзорські жартівниці” і наповал вразив усіх присутніх маститих фахівців. Відтоді творчістю цього виконавця зацікавилися музикознавці, журналісти і звичайні поціновувачі прекрасної музики.
Коли 1942 року Фредді призвали на армійську службу, заняття музикою не просто не припинилися, а зовсім навпаки. Тривали бойові дії в Європі. Він часто виступав з патріотичними піснями перед керівництвом і солдатами. Радіо транслювало його виступи у військових частинах та інших осередках. Тому в часи Другої Світової обдарованого Фредді добре знали у військових колах. По завершенню служби йому поталанило випадково познайомитися з Робертом Уідом. Завдяки йому юнак став радіоведучим і 5 років працював в ефірі.
Омріяний успіх
Незабаром у вирі набуття музичних здібностей Маріо Ланца спіткало нове вдале знайомство з педагогом Енріко Розаті. Їх стосунки складалися не завжди гладко, але в підсумку вони дали чудовий результат. Між іншим, по життю Маріо й надалі таланило на знайомства і на хороших наставників. І врешті настав час становлення Ланца як оперного виконавця. Ще в середині 40-х початківець-співак переїхав у Голлівуд, а 1947 він почав виступати в опері. Омріяні гастролі в Канаді увінчалися неочікуваною пропозицією: його запросили стати частиною відомого “Тріо Бельканто”. Після концерту в його складі на сцені “Hollywood Bowl” Маріо Ланца сповна відчув популярність. Засновник “Metro-Goldwyn-Mayer”, який був в залі, запропонував співаку контракт з його кіностудією (згодом всесвітньо відома кіностудія організувала його тур на підтримку фільму “Опівнічний поцілунок”, де зіграв Маріо). Перед гастролями Маріо Ланца ще встиг з великим успіхом заспівати у відомій оперній постановці “Мадам Батерфляй” і йому одразу запропонували участь у “Травіаті”. Будуть і інші майстерні виконання чудових творів. Та прагнення проявити себе в кіно на багато років повністю займе увагу тенора. Після канадського турне Маріо вперше візьме участь у комерційному запису дисків. Серед записів була й арія Джакомо Пуччіні з “Богеми”. Вона зробила Маріо Ланца мегапопулярним, а сама згодом зайняла місце в залі слави RCA. Повернення Маріо Ланца на сцену відбудеться вже в останні роки його життя. Він проведе сольні концерти в п’яти країнах. А ще багато плануватиме й багато не встигне…
Тож першим серйозним фільмом за його участю став “Опівнічний поцілунок”. На зйомки Маріо Ланца прибув вже за три дні після неочікуваного запрошення. Успішною стала і роль в образі свого кумира у стрічці “Великий Карузо” (Маріо проробив наскільки скрупульозну роботу, щоб вжитися в цю роль, що зібрання музичних композицій з фільму стало “золотим диском”, його роботу високо оцінив нащадок Карузо, а сам Ланца отримав змогу вести власну телепередачу). Він зіграв і в таких фільмах, що стали класикою світового кіно, як “Тому, що ти моя”, “Улюбленець Нового Орлеану”, “Сім пагорбів Риму” та інші. Фільм за фільмом Маріо Ланца закріплював статус суперзірки, а пісні зі стрічок ставали хітами.
“Молитва Господня” – остання символічна пісня
Якось під час роботи над стрічкою “Принц-студент” співак не знайшов спільної мови з режисером. Маріо розірвав контракт зі студією і розплатився за це власними грошима, переживаннями і забороною на концертні виступи. Він тамував горе алкоголем. Згодом Ланца повернеться в кіносферу, співпрацюючи вже зі студією “Warner Bros” (фільм “Серенада”, де він отримав змогу сам обирати треки для кіно, зокрема запропонував і виконав славнозвісну “Ave Maria”). Потому Ланца зайнявся записами альбомів, турне й концертами. Але здоров’я давало збій і він співав зовсім не так як раніше… Митець ігнорував ці сигнали, далі виступав і погоджувався на зйомки.
Великий тенор вирізнявся не лише красивим вокалом, він був дуже привабливим, артистичним і в реальному житті, і в кіно. Жінки завжди любили Маріо. А його коханням була Елізабет Джанет Гікс. Бетті була сестрою армійського товариша Маріо. Той часто розповідав як сестра чудово малює. Коли армійська служба закінчилася, Маріо поїхав у Нью-Йорк знайомитися з художницею і закохався в неї з першого погляду, як і вона. Пара, одружившись 1945 року, ніколи не розлучалася. Вони мали двох дочок і двох синів.
Останній концерт Маріо Ланца пройшов 1958 року. Потім були кінозйомки і записи пісень. Здоров’я все частіше давало збої. За рік Ланца пережив інфаркт і запалення легень. Але турботи про здоров’я він зазвичай замінював роботою. Та нові недуги, не дивлячись на молодий вік Маріо, все прибували. 7 жовтня 1959 року в 38 літ митець помер. Останньою роботою майстра стала “Молитва Господня”. Дружина не бачила сенсу жити без коханого. Їй здавалося, що обманювати свідомість допоможуть наркотики. За півроку Елізабет померла від передозування. Смерть синів Маріо у свій час, як і батькову, теж спричинили інфаркти. А його онук Крістіан Ланца теж став оперним співаком. Маріо Ланца за акторську і виконавську діяльність удостоєний двох зірок на Голлівудській Алеї Слави. На його честь було названо парк у Філадельфії…