Ім’я Бенджаміна Франкліна відомо кожному у світі. Його портрет прикрашає купюру у 100 доларів не одне десятиліття. Але внесок цієї людини став величезним для всієї країни, однак не кожен знає історію його життя. Далі на iphiladelphia.net.
Ранні роки та сім’я
Народився Бенджамін Франклін 17 січня 1706 року на Мілк-стріт у Бостоні, штат Массачусетс, США. Батько, Йосія Франклін був ковалем, миловаром та свічником. Його батьки та дідусі з бабусями народились на території Англії. У 1683 році Йосія прийняв рішення емігрувати до Бостона, де пізніше, у другому шлюбі, народився Бенджамін. У пари народилось 7 дітей, але після смерті жінки він одружився вдруге. Мати, Абіа Фолгер, походила з пуританської родини. Вони були одними з перших пілігримів, що втекли до Массачусетсу у пошуках релігійної свободи. Родина Абії відплила до Бостона ще у 1635 році, після жахливих переслідувань пуритан, які влаштував англійський король Карл I. У другому шлюбі на світ з’явилось 10 нащадків, і Бенджамін став восьмою дитиною. Тому сім’я була дуже великою, але це означало, що для проживання та освіти потрібно було заробляти немаленькі кошти. На жаль, родина не володіла статками, тому глибоке навчання було неможливим.
Бенджамін навчався лише два роки, оскільки грошей на більшу освіту не було. З цієї причини маленький хлопець намагався навчатись самостійно, що в нього дуже добре виходило. За весь час він зміг самотужки вивчити французьку, іспанську, італійську мови, а також освоїти латинь. Франкліна завжди тягнуло до знань, і прагнення полягало не лише у кількості інформації, а й у способі, оскільки чоловік бажав пізнати все самотужки. Це можна прослідкувати навіть у тому, що він навчився сам писати та читати вже у 5 років. Його батько завжди хотів, щоб син відвідував духовну школу, але після двох років навчання довелось покинути й почати освоювати робоче життя. Бенджамін розпочав рано працювати на батька. У 12 років хлопець пішов на навчання до брата Джеймса, який допомагав йому освоїти нову професію — друкарську. Ці знання пізніше дали свої плоди у розширенні видавничої справи. Коли хлопцю було 15 років його брат заснував газету “New-England Courant”. Саме у ній Бенджамін розпочав свій шлях письменника.
Листи Сайленс Дугуд
Коли Бенджамін працював у газеті брата він хотів почати писати листи для публікації, однак йому цього робити не дозволили. Це стало поштовхом для хлопця, оскільки відмови він не прийняв. Взявши образ вдови середнього віку та псевдонім Сайленс Дугуд, Бенджамін почав відправляти у газету листи. Згодом їх почали публікувати. Доволі довго ніхто не знав, що автором був саме Франклін, а брат, коли довідався, неймовірно лютував. Але до цього моменту все місто гомоніло про цю невідому жінку та її послання. Бенджаміну завжди імпонувала свобода слова, тому бувши іншою людиною він не соромився висловлюватись.
У 1722 році Джеймса ув’язнили на три тижні. Причиною стали публікації матеріалів, які були неприємними для самого губернатора. У час перебування брата у в’язниці 16-річний хлопець взяв керування газети на себе і написав листи від імені тієї самої місіс Дугуд. Рядки говорили, що без свободи думки не може бути мудрості, а без свободи слова не може бути суспільної свободи.
Новий початок в іншому місті
Бенджамін рано вирішив, що йому варто починати шукати свою особистість. Для цього у 17 років він вирушив до Філадельфії. Молодий хлопець поїхав до нового міста та хотів розпочати своє життя з чистого аркуша на новому місці, де його ніхто не знав. Для того, щоб на проживання були мінімальні кошти, він починає працювати у декількох друкарнях, оскільки це була та сфера, у якій той був майстром. Однак перспективи майбутнього кар’єрного зросту його не влаштовували. Пізніше, у 1726 році, він починає працювати на купця Томаса Денхема. Хлопець був у нього клерком, крамарем та бухгалтером у бізнесі чоловіка.
У 1928 році Бенджамін бере справу у свої руки, оскільки він знав як повинно виглядати видавництво. Разом з партнером Г’ю Мередітом вони засновують свою газету “The Pennsylvania Gazette”, де через рік Франклін починає виступати у ролі видавця. За допомогою цієї справи він міг просувати місцеві реформи, агітації та різні ініціативи. Така робота принесла йому доволі знакову повагу у суспільстві. Він намагався навчити інших моралі, вплинути на життя людей, оскільки вважав себе унікально кваліфікованою особою. Але також чоловік вважав своїм обов’язком допомагати іншим, тому протягом багатьох років виступав спонсором для двох десятків друкарень у різних містах: Пенсильванія, Південна Кароліна, Нью-Йорк, Коннектикут і навіть на Карибах. І аж до 1755 року 8 з 15 англомовних газет видавалось Франкліном, або ж його партнерами. Ринок газетного видавництва чоловік дуже добре опанував та став акулою цього бізнесу.
Письменницька діяльність не давала спокою Франкліну. У 1734 він взявся за редагування та видання першої масонської книги в Америці. Ця тема його цікавила, оскільки на початку 1730-х років він був посвячений у місцеву масонську ложу, де той значився до кінця життя. Також Бенджамін взяв на себе відповідальність за перевидання “Конституції вільних каменярів”. Але друкарня допомагала не лише у створенні нових книг чи газет. У 1736 році Франклін надрукував нову валюту для Нью-Джерсі. В основу були покладені інноваційні методи боротьби з підробками. І виробництвом займалась саме його друкарня.
Подружнє життя
Коли Бенджаміну було лише 17 років, його зачарувала дівчина, на ім’я Деборі Рід, але на той момент їй виповнилось тільки 15 років. Однак, попри вік, він освідчився. Але мати дівчини була не готова давати згоду на одруження, адже її чоловік тільки помер і вона не хотіла втрачати ще й доньку. Тому пропозицію відхилили. Але це рішення призвело до страждань дівчини. Пізніше вона вийшла заміж за іншого, і через деякий час він втік від накопичених боргів та судового розслідування на Барбадос. А під час втечі той прихопив все придане Дебори. Дівчина не отримала розлучення від свого чоловіка, тому знову вийти заміж не мала змоги, адже двоєженство було заборонене. Але вона, все ж таки, зв’язує своє життя з Бенджаміном. 1 вересня 1730 року пара укладає цивільний шлюб. Подружжя починає виховувати позашлюбного сина Бенджаміна, а згодом і своїх дітей. У пари народилось двоє нащадків — син та донька. Але доля сина була трагічною, адже через 4 роки після свого народження він помирає від віспи.
Дружина ніколи не супроводжувала чоловіка у його тривалих подорожах, адже вона панічно боялась моря. Однак також є версія, що вони не часто проводили час разом через загиблого сина. Начебто чоловік звинувачував її у його смерті, оскільки та не дала зробити йому щеплення від хвороби, яка згодом забрала життя дитини. Бенджамін навіть не був присутній під час смерті дружини у 1774 році. Він отримав лист про те, що жінка занедужала через довгу розлуку у 1769 році, і через 5 років вона померла від інсульту. Однак на жодну подію Франклін не відреагував і повернувся додому лише у 1775 році.
Смерть видатного діяча
Довгий період часу Бенджамін страждав від ожиріння. Ця проблема призвела до численних проблем з його здоров’ям. У перелік захворювань входила й подагра, через яку, з 1787 року й до самої смерті, він рідко з’являвся на публіці.
Помер Бенджамін Франклін 17 квітня 1790 року на 84 році життя. Це сталось у його будинку у Філадельфії. Попрощатись з видатним чоловіком прийшло понад 20 тисяч осіб. А після його смерті США оголосило про двомісячну жалобу по всій країні.
Бенджамін Франклін зробив великий вклад в історію своєї держави. Він був неймовірно ерудованою людиною, провідним письменником, вченим, винахідником, державним діячем, дипломатом, друкарем, політичним діячем та філософом. Йому належить всім відомий афоризм: “Час — гроші”. Він став одним з батьків-засновників, який підписав всі три найважливіші історичні документи: Декларація незалежності США, Конституція США та Версальський мирний договір. Бенджаміну належать винаходи та відкриття, якими користуються сучасники: позитивні та негативні полюси в електриці, громовідвід, біфокальні окуляри, піч Франкліна тощо. Без нього майбутнє США могло б виглядати зовсім інакше.