Філадельфієць Бернард Гопкінс – видатний боксер, володар багатьох нагород та почесних титулів. Він здобув чемпіонство за версіями WBC, WBA, IBO та WBA, а американський журнал «Ринг» визнав його найкращим боксером незалежно від вагових категорій. Проте початок його життя був важким. Юний Бернард потрапив у кримінальні кола та згодом був ув’язнений. Розповідаємо докладніше на iphiladelphia про те, як це назавжди змінило його життя.
Юні роки майбутнього боксера
Бернард Гопкінс народився у Філадельфії 15 січня 1965 року. Родина мешкала у кримінальному районі Філадельфії. Хлопчик з ранніх років приєднався до місцевої банди. У віці 13 років він вже став професійним грабіжником, часто потрапляв у бійки та мав шрами від ножових поранень.
У 1979 році злочини Гопкінса були викриті. Його було засуджено до 18 років ув’язнення в державній виправній установі штату Пенсільванія. Там він на власні очі побачив убивство співкамерника через пачку цигарок. Тоді вирішив навчатись самозахисту та бойовим мистецтвам. Доступним способом прокачати тіло стали боксерські прийоми. У в’язниці був тренажерний зал, а інколи між в’язнями влаштовували аматорські бої.
Заняття боксом вплинули не лише на фізичний, а й на ментальний стан Бернарда. Він почав мріяти про професійну кар’єру. Через 5 років він був звільнений з в’язниці й вирішив піти за своєю мрією, а тому рішуче відмовився від кримінального минулого. Натомість Гопкінс прийняв мусульманство та почав нове життя.
Професійна кар’єра
Швидко пройшовши стадію аматора, Гопкінс став професійним боксером-напівважкоатлетом у 1988 році. У дебютному бою він зустрівся з Клінтоном Мітчеллом, але програв, хоча очікування стосовно його результатів були високими.
Через пів року Бернард розпочав кар’єру в середній вазі. Він здобув перемогу над Грегом Пейджем та надалі здобував перемогу за перемогою. Його бої закінчувались видовищними нокаутами, що привернуло увагу професіоналів та спонсорів.
Наступний програш стався у 1993 році у бою з Роєм Джонсом. Проте після нього Гопкінс став претендентом на титул міжнародної федерації IBF. Надалі він двічі переміг Сегундо Меркадо, продемонструвавши блискучу техніку ударів та блоків, й здобув статус чемпіона.
Протягом наступних п’яти років боксер тримався на підкореній вершині слави:
- він переміг Джона Девіда Джексона, Саймона Брауна, Антуана Ехолса та непереможеного на той час Глена Джонсона,
- переможним для Бернарда став бій із чемпіоном WBC Кітом Голмсом,
- у 2001 році відбувся бій з Феліксом Тринідадом, тренер та батько якого закликав суддів зупинити поєдинок.
Так Гопкінс здобув звання першого абсолютного чемпіона світу у середній вазі. Журнали The Ring та World Boxing Hall of Fame назвали його найкращим боксером 2001 року. Надалі чемпіон шість разів захищав титул, здобувши перемоги над Карлом Деніелсом, Моррейдом Гаккаром, Вільямом Джоппі та Робертом Алленом.
У 2004 році відбувся найбільш високооплачуваний бій у кар’єрі Гопкінса з Оскаром Де Ла Гойєю. Він нокаутував останнього та отримав гонорар $10 млн. Наступним рекордом боксера став послідовний захист титулу абсолютного чемпіона світу в середній вазі завдяки перемозі над Говардом Істманом.
Поразка чекала на Бернарда у 2005 році в бою з Джермейном Тейлором. Проте Гопкінс вирішив продовжити кар’єру та перейшов у напівважку категорію. У бою з Антоніо Тарвером він переміг. Наполегливі тренування знову привели його на пік форми та до перемоги над Вінкі Райтом, який був абсолютним чемпіоном планети серед юніорів.
Одним із яскравих поєдинків цього етапу його професійної кар’єри став бій із Жаном Паскалем. Філадельфієць переміг та здобув нові титули, а також почесне звання найкращого боксера від видання The Ring. Після цієї перемоги Гопкінс став найстаршим чемпіоном світу в історії професійного боксу. На той час йому було трохи більш як 46 років.
Свій черговий рекорд Бернард Гопкінс встановив у 2014 році, об’єднавши найвищі звання асоціацій WBA Super та IBF. Вони були на кону під час бою з росіянином Сергієм Ковальовим, але цього разу відомий боксер програв. Вже в першому раунді супротивник нокаутував його й надалі утримував перевагу до кінця бою.
Наприкінці кар’єри Гопкінс вийшов на ринг проти Джо Сміта-молодшого. Цей бій став офіційним прощанням із шанувальниками й також завершився поразкою боксера.
Завершення кар’єри у боксі та особисте життя
Після завершення професійної кар’єри Гопкінс почав займатись благодійністю. Він приділяє увагу турботі про дітей та підлітків, які потрапляють у несприятливі умови. Бернард має бажання уберегти молодь від кримінального шляху, адже з власного досвіду знає, чим може закінчитись така діяльність.
Особисте життя боксера склалося щасливо. Невдовзі після виходу з в’язниці він познайомився з дівчиною на ім’я Жанетт, яка стала його дружиною. Бернард обожнює її та свою родину й не приховує своїх почуттів. В інтерв’ю боксер неодноразово зазначав, що без кохання ніколи не досяг би такого успіху. Саме любов дружини та мрія стати боксером змінили його життя.