Один зі справжніх скарбів Дрексельського університету – це астрономічна обсерваторія. Розташована вона на даху «Curtis Hall», але її білий купол висотою у 15 футів можна помітити лише з неба. Саме тут можна побачити найбільший у місті 16-дюймовий телескоп, а також помилуватись далекими зорями та планетами. Розповідаємо більше про історію обсерваторії. Далі на iphiladelphia.
Сучасний стан та робота обсерваторії
Університетська обсерваторія є навчальним об’єктом для студентів Дрекселя, а також кожного місяця вона відкриває свої двері для широкої громадськості під час дня відкритих дверей.
В обсерваторії студенти вивчають фізику, а також опановують мистецтво роботи з телескопами. Цей курс є досить популярним, а вивчення астрономії щороку приваблює все більше студентів. Одночасно в обсерваторії можуть знаходитись лише декілька викладачів та студентів, але навколо є простір з портативними телескопами для спостережень за небом.
День, а точніше ніч відкритих дверей, проводиться тут у першу середу щомісяця, крім літнього періоду. Звісно, погодні умови також мають бути сприятливими. Аспіранти організовують для всіх охочих астрономічні вечори, під час проведення яких використовуються портативні телескопи.
На жаль, навіть найбільшому телескопу у місті заважає світлове забруднення мегаполіса. Зірки зазвичай побачити важко, але можна розрізнити великі планети та Місяць. Крім того, деякі навколишні будівлі є такими високими, що закривають небесний простір та заважають спогляданню за зірками та планетами. Все ж, обсерваторія працює та є важливим науковим та просвітницьким об’єктом Філадельфії.
Леонард Коен та започаткування роботи обсерваторії
Коли обсерваторію будували у середині XX століття, навколо ще не було хмарочосів, які б заважали спостереженню за небом. Можливість спостерігати за зірками тут виникла у 1960-х роках зі встановленням 12-дюймового телескопа на даху Будинку фундаментальної науки. Обсерваторія в рамках Дрексельського університету розпочала свою діяльність у 1970-х роках завдяки професору фізики, який навіть не був астрономом.
Мова йде про Леонарда Коена, який у 1964 році почав працювати доцентом фізики у Коледжі інженерії та науки Технологічного інституту Дрекселя. Протягом п’яти попередніх років він був співробітником «General Electric Co.» та займався теоретичною та експериментальною фізикою. До Дрекселя він приїхав, щоб стати викладачем атомної та ядерної фізики й розвинути програму з ядерної інженерії.
Водночас як астроном-любитель, у 1966 році він запропонував створити астрономічний клуб та відповідний навчальний курс. Обидві пропозиції були впроваджені й фактично діють понад пів століття потому. Коен став першим викладачем астрономічного клубу. Тоді обсерваторія була обладнана 10-дюймовим телескопом «Celestron».
З 1979 року в університеті викладали вже два курси астрономії та побудували сучасну обсерваторію, хоча обладнання у ній все ще залишалось старим. У цей період була започаткована традиція відкривати обсерваторію раз на місяць для всіх охочих подивитись на зірки. Варто зазначити, що тоді світло великого міста вже почало ускладнювати спостереження за туманностями та галактиками, але зорі та планети можна було побачити. Астрономічне товариство також регулярно виїжджало для своїх спостережень за місто.
Леонард Коен пішов на пенсію у 1997 році. Упродовж декількох наступних років діяльність обсерваторії дещо сповільнилась. Астрономічний клуб без свого ідейного засновника почав занепадати. Проте згодом керівництво університету вирішило вдосконалити обсерваторію та повернути цікавість до неї.
Несподіваний подарунок та розвиток обсерваторії
Долю обсерваторії Дрексельського університету вирішив щедрий подарунок її випускника-фізика Джозефа Лінча:
- він працював аерокосмічним інженером та брав участь у розробці космічних зондів та ракет;
- у 1999 році Лінч зробив грошовий подарунок факультету фізики, а компанія, в якій він працював, доєдналась до цієї ініціативи у 2001 році;
- одержані кошти фізичний факультет вирішив використати для реконструкції обсерваторії, яку потім перейменували на честь Джозефа Лінча.
Директором обсерваторії у 2001 році став професор кафедри фізики Девід Голдберг. У цей час студенти заговорили про відновлення діяльності астрономічного клубу. Купол обсерваторії тоді ще не працював та не був відремонтований. З обладнання у ньому залишилось декілька маленьких телескопів.
Тож на кошти Джозефа Лінча було придбано 16-дюймовий телескоп, який досі працює, а також цифрову камеру, яка дозволяє робити через телескоп фотографії. Крім того, телескоп було надійно закріплено, а навколо обсерваторії облаштовано майданчик з меншими телескопами, який також став важливим для занять студентів та для проведення екскурсій та днів відкритих дверей. Відтоді обсерваторія та астрономічний клуб відновили свою діяльність та залишаються чудовим місцем для спостереження за зірками та планетами.