Історія людства отримала багатьох відомих науковців, які зробили великий та знаковий вклад у світовий розвиток. Хтось дав людству зрозуміти, що Земля кругла, а хтось, як Едвард Коуп, відкрив різні види хребетних тварин, деякі існували ще навіть до існування цивілізованого світу. Кожен такий вклад — це становлення сучасності, і без них знання людини не було б таким, яким ми його знаємо. Далі на iphiladelphia.net.
Ранні роки життя та сім’я
Народився майбутній науковець 28 липня 1840 року у місті Філадельфія, штат Пенсильванія, США. Він був старшим сином у сім’ї Альфреда та Ганни Коупів. Предки Едварда мали англійське походження. Першим на американську землю ступив Олівер Коуп ще у 1683 році, і з того моменту рід почав пускати своє коріння у США. Пращур був звичайним кравцем з Ейвбері, але сталось так, що він отримав 250 акрів землі у Делавері. Це місто стало його новою домівкою, і завдяки йому наступні покоління мали змогу робити важливі внески для формування американської держави.
Мати Едварда померла, коли хлопцю було лише 3 роки. Пізніше у своїх листах він згадує, що в нього не залишилось жодних спогадів про неї. Тому її смерть не дуже вплинула на маленького хлопчика. Роль матері йому виконувала Ребекка Біддл. Про неї він відгукувався дуже тепло, так само як і про свого зведеного брата, Джеймса. Батько хлопця, Альфред, був шанованим бізнесменом. Він керував судноплавним бізнесом, який йому дістався у спадщину, а започаткована справа була у 1821 році. Альфред жертвував кошти квакерам, членом яких був сам, а також для Філадельфійського зоологічного саду й Інституту кольорової молоді. Це одна з головних причин, чому у суспільстві поважали ім’я Коупів.
Едвард народився у неймовірно гарному та великому кам’яному будинку під назвою “Фейрфілд”. Батьки намагались привчити своїх дітей до знань ще змалечку, тому навчали їх писати та читати з самого дитинства. Хлопець бачив та захоплювався світом з ранніх років, адже його часто брали у подорожі Новою Англією. Але природа — це не єдине, що було у житті Едварда. Він також був частим відвідувачем музеїв, зоопарків та садів. Певно, таке дитинство й розвинуло у ньому жагу до пізнання. Але сама зацікавленість до світу тварин з’явилась вже у ранньому дитинстві.
Освіта
Його батько хотів, щоб син отримав таку ж освіту, як і він сам. Тому у 9 років хлопця віддали до денної школи Філадельфії, а пізніше, у 12 років, Едвард почав відвідувати школу-інтернат квакерів у Весттауні, штат Пенсильванія. Однак опинившись вперше далеко від рідного дому, йому стало ніяково. У листах батьку хлопець жалівся, що він відчуває самотність у стінах тимчасового житла. Однак навчання у цій школі було вартим проведеного часу вдалині від Батьківщини, тим паче, що навчальний заклад забезпечив освіту значній частині родини Коупів. Але сума, яку батько сплачував щороку за навчання, була чималою — 500 доларів. Однак ці кошти були вкладом у якісні знання юнака. На першому курсі він вивчав алгебру, хімію, Святе Письмо, фізіологію, граматику, астрономію та латинь. За словами його біографа, Джейна Девідсона, хлопець був трохи розбещеним. Це можна було навіть побачити по оцінках за поведінку, які той отримував. Часто це було “не дуже добре” або “не зовсім задовільно”. Також Едвард не був з-поміж старанних учнів. Він не сидів за вивченням уроків або чистописанням.
Бажання стати науковцем
Навчаючись у школі він почав цікавитись біологією, а у вільний час вивчав тексти з природничої історії. Хлопець старанно займався лише тим, що його цікавило, але не тим, що пропонувала школа. Навчаючи у закладі, він часто відвідував Академію природничих наук. Але у 1856 році, після канікул, до школи юнак не повернувся. Його батько хотів, щоб Едвард став поважним та шанованим джентльменом. Тому придбав йому ферму, де той міг розвивати свої фермерські навички. Альфред вважав, що ця професія є корисною, адже пізніше вона могла приносити прибуток для комфортного життя. Але хлопець не поділяв погляду батька. Він називав таку роботу страшенно нудною. Едвард часто висловлювався у бажанні прагнути до більш професійного — наукової кар’єри. Але певний період часу, все ж таки, продовжує підкорятись бажанню свого батька. Однак йому це не завадило продовжувати здобувати освіту, навіть самостійно.
У 1858 році Едвард, все ж таки, потрапляє у більш наукове середовище. Він починає працювати на півставки в Академії природничих наук. Звичайно, жодного відкриття він тоді не робив. Команда займалась каталогізацією та перекласифікацією зразків. Отримавши певні знання самотужки та на роботі, у 1859 році він публікує свою першу серію результатів досліджень. Дивлячись на прагнення сина та його перші кроки у науковому колі, батько довго намагався опиратись бажанню Едварда, однак він, все ж таки, оплачував всі примхи хлопця. Юнак мав неймовірно велике бажання розвивати свою кар’єру, тому подаровану ферму, на якій той повинен був стати фермером, він вирішив здавати в оренду. Причина такого рішення полягала у тому, що віддаючи місцину на користування, він зможе заробити кошти для продовження своїх наукових пошуків, що в результаті й відбулось.
Становлення науковцем
Врешті решт, під натиском сина, батько здається та оплачує йому навчання в університеті. Цим місцем став Пенсильванський університет. Там Едвард починає знайомитись з порівняльною анатомією, під пильним наглядом Джозефа Лейді, який був одним з найвпливовіших анатомів та палеонтологів того часу. Для того, щоб хлопець мав змогу отримувати ще більше інформації про наукові відкриття, статті чи якісь роботи, він починає брати уроки французької та німецької мов.
Першою публікацією, яка мала стосунок до земноводних, стала класифікація саламандр у 1861 році. Після того, протягом 5 років, він писав матеріали переважно про рептилій та амфібій.
Подорожі та подальша кар’єра
У часи Громадянської війни на Батьківщині Едвард подорожує Європою. Він відвідує безліч гарних місць — найповажніші музеї та товариства. Також чоловік не оминув можливості познайомитись з важливими обличчями наукового світу. У 1864 році він вже описує види риб, китів та амфібій. Ця робота стала його першим внеском у палеонтологічний світ.
Едвард починає дуже активно подорожувати світом. Це були західні регіони країни, континентальні поїздки, відвідування будь-яких печер по всьому регіону. У цій всій історії його понад усе турбувало — де взяти кошти на продовження та розширення своїх наукових робіт. Він навіть намагався переконати батька фінансувати його. Але той відмовився, що призвело до продажу ферми назавжди, адже оренда не давала того прибутку, якого б науковцю вистачило. Під час своїх місій він не один раз привозив додому величезні коробки зі скам’янілостями та різними артефактами. Все зійшлось до того, що йому довелось купляти ще один будинок, щоб всі музейні речі було куди складати.
Загалом, за все життя, науковець відкрив та описав понад 1 000 видів викопаних хребетних тварин, у тому числі й динозаврів. Опублікував близько 600 нових окремих назв для знайденого. Він каталогізував 300 видів риб та стільки ж рептилій. Навіть після своєї смерті 12 квітня 1897 року, він продовжив робити внески у науку. Едвард Коуп свідомо пожертвував своє тіло для вивчення. Його залишки зберігаються як наукові зразки. Наприклад, мозок віддали Американському антропометричному товариству, череп перейшов музею археології та антропології Пенсильванського університету, а кістки було вилучено й замкнено у шухляді для вивчення їх студентами-анатомами.