Кожному американцю відомі основні постаті батьків-засновників, завдяки яким Америка почала розвиватись більш активно. Одним з таких став і Бенджамін Раш, однак його заслуги виходять за межі лише політичної діяльності. На його рахунку підтримка просвітницького руху, американської революції, прагнення поліпшити освіту для жінок тощо. Раш став невіддільною частиною історії становлення сучасної Америки, а також медицини. Далі на iphiladelphia.
Ранні роки Бенджаміна Раша
Майбутній батько-засновник народився в холодний зимовий день 4 січня 1746 року у місті Байеррі. Батьками були Джон та Сюзанна Раши, американці англійського походження. Перші роки життя хлопця були оточені виключно природою, адже родина проживала на плантації. Також, як і у багатьох родин того часу, сім’я мала багато малечі, а сам Раш із семи нащадків був четвертим.
Вперше Бенджамін відчув подих смерті ще у 1751 році, коли у віці 39 років відійшов до іншого світу його батько. Весь тягар виховання та заробляння коштів перейшов на крихкі плечі овдовілої Сюзанни. Через це життя втратило свої фарби, адже для виживання потрібно було багато працювати, а на рідних дітей часу залишалось дуже мало.
Через всі події у сім’ї у віці 8 років Бенджаміна відправили жити до тітки, де той повинен був здобувати освіту. Доля переїзду до незнайомого місця торкнулась і його брата, Якоба. Разом вони почали відвідувати школу.
Освіта хлопця
У 1760 році, лише у віці 14 років, Раш завершує здобувати освіту у коледжі Нью-Джерсі. Там він встиг стати бакалавром. У період з 1761 року по 1766 рік Бенджамін отримував знання від Джона Редмена, який пізніше наполіг на тому, що хлопцю варто продовжити здобувати свою освіту. Місцем навчання став Единбурзький університет. Саме там юнак здобув вже ступінь магістра.
Завдяки своєму наполегливому навчанню Бенджамін спромігся вивчити французьку, італійську та іспанську мови.
Розвиток кар’єри та заручини
Після завершення свого довготривалого навчання Раш, нарешті, повертається на Батьківщину. У Філадельфії він вирішив заснувати власну практику з медицини. Однак паралельно зі стартом нової справи він викладає у коледжі, а пізніше стає професором.
Бенджамін був першою людиною, яка написала і опублікувала підручник з хімії у США. Враховуючи успішний старт у цій сфері, він випустив декілька томів з медицини й патріотичні нариси.
Кар’єра була, безсумнівно, досить важливою для чоловіка, однак також він почав замислюватись і про особисте життя. Але на цьому фронті все було не так радісно. Перед початком війни за незалежність чоловік заручився з прекрасною дівчиною, Сарою Іві. Однак до весілля наречена не дожила.
Після невдалого та болісного досвіду, Раш все ж таки наважився освідчитись другий раз. Його обраницею стала Джулія Стоктон. Її батько пізніше став одним з тих, хто підписав Декларацію незалежності. Весілля провели 11 січня 1776 року.
Політична, громадська та медична діяльність
Діяльність та позиція Раша була досить зрозумілою. Спочатку він став членом організації “Сини Свободи”, а пізніше за його погляди чоловіка обрали для участі у губернській конференції. Суть її полягала у виборі делегатів, які повинні були відправитись на континентальний конгрес.
Знову ж таки, завдяки своїй позиції та думці, Бенджаміну довіряли та радились з ним. Одним з таких людей став Томас Пейн, який хотів вислухати Раша щодо його ставлення до боротьби проти правління Великої Британії. Робота чоловіка вийшла під назвою “Здоровий глузд”, а під час самого процесу написання його всіляко намагався підтримати Бенджамін.
На континентальному конгресі Раш був представником зі сторони Пенсильванії, і від її ж імені чоловік став підписантом Декларації незалежності. Але його вклад у поліпшення ситуації цим не завершився. Він супроводжував представників поліції Філадельфії, коли англійська армія захопила місто, а також більшу частину штату Нью-Джерсі.
Кожна війна супроводжується великою кількістю поранених, що призводить до нестачі медичного персоналу і не тільки. Боротьба за незалежність не стала виключенням, однак більшість смертей було від черевного тифу, жовтої гарячки тощо. Ліків для боротьби із захворюваннями було дуже мало. Тому Раш підготував наказ, який змушував спрямувати всі сили для збереження здоров’я армії.
Досить жорстока боротьба Бенджаміна з членами медичного комітету щодо нестачі коштів на фінансування допомоги призвела до його повної відставки у 1778 році. Але його медична кар’єра від цього не постраждала. Після довгоочікуваної перемоги у 1783 році Раша призначили працювати у лікарні Пенсильванії. Саме там він допомагав своїм пацієнтам аж до самої смерті.
Думки Раша про рабство, смертну кару та статус жінок
Бенджамін Раш був одним з тих, хто виступав проти рабовласництва. Така думка з’явилась в нього під час його подорожі до Единбурга, де він побачив велику кількість кораблів з рабами. У 1773 році чоловік вирішив написати буклет, у якому звертався до мешканців. І у цих записах він повністю розкритикував торгівлю з надією, що кожне слово буде почуте.
Раш звернув увагу людей на те, що афроамериканці є інтелектуальними особистостями, які жодним чином не поступаються представникам іншої раси. Однак попри своє засудження осіб, які виступають за рабство, він сам у 1776 році купив собі такого працівника.
Також Раш став противником смертної кари. А як альтернативу такого варварського способу покарання, він запропонував ввести довічне ув’язнення. На його думку, в’язні повинні були працювати, жити усамітнено, а також отримувати релігійне просвітлення. Завдяки ідеї Раша штат Пенсильванія прийняв рішення скасувати смертну кару для всіх злочинів, але не для вбивства першого ступеня.
Дякуючи Бенджаміну у Філадельфії з’явилась академія молодих жінок. Чоловік запропонував дати можливість всім дівчатам із самої верхівки суспільства здобувати певну освіту. У перелік входило вивчення англійської мови, вокалу, музики, танців, науки, бухгалтерії, історії та філософії. Але він виступав проти навчання жінок та чоловіків в одних класах, та наполягав, що вся молодь повинна знати заповіді християнської релігії.
Розширення поглядів у медицині та останні роки життя
Бенджамін Раш був досить сильним прихильником кровопускання. Пізніше, звичайно, стало відомо, що така практика є дуже шкідливою для людини. Однак чоловік вірив, що цей вид лікування може очистити організм.
Під час своїх медичних відкриттів він написав, що епідемія жовтої гарячки може бути вилікувана саме кровопусканням. Іноді йому вдавалось допомогти таким чином своїм пацієнтам, однак досить малій кількості.
Раш намагався знайти лікування від хвороб. Деякі процедури він пізніше сам визнав провальними. Одного разу його звинуватили у причетності до смерті від жовтої гарячки. За такий “наклеп” Раш подав позов до суду, який успішно виграв і отримав відшкодування.
Але Бенджамін продовжував слідувати хибним шляхом у розв’язуванні питань у лікуванні, що призвело до скорочення його медичної практики. Пізніше чоловіка підозрювали у безпосередній причетності до смерті Бенджаміна Франкліна та Джорджа Вашингтона, однак довести цього так ніхто і не зміг.
Попри свої хибні рішення у лікуванні, Раш зробив доволі вагомий внесок створивши державний диспансер для осіб з маленьким доходом у Філадельфії. Також він намагався класифікувати різні психічні захворювання, визначити причини та подальше лікування. Але й там Раш відійшов від реальності, адже думав, що більшість таких діагнозів спричинило змінення кровообігу у людини або перевантаження.
Попри всі свої старання у сфері медицини, Раш не зміг врятувати й себе. Адже смерть наступила через захворювання на епідемічний висипний тиф. Смерть забрала Бенджаміна 19 квітня 1813 року. І не зважаючи на його хибні рішення у медицині, він був одним з тих, на чиїх помилках вчились наступні покоління. Але найбільшим його здобутком став розвиток та становлення нашої незалежної країни.