Філадельфія, місто-засновник американської культури, пишається не лише історичними пам’ятками, але й монументальними установами мистецтва. Серед них особливе місце посідає Академія музики (Academy of Music), яку ласкаво називають «Великою старою леді з Локаст-стріт» (The Grand Old Lady of Locust Street). Це не просто концертна зала. Це найстаріший оперний театр Сполучених Штатів, який досі використовується за своїм первісним призначенням з моменту відкриття у 1857 році. Його історія — це калейдоскоп архітектурної розкоші, музичних тріумфів та важливих громадянських подій. Про історію, цікаві факти та значущі події закладу розповідає iphiladelphia.net.
Народження американської Ла Скала
Ідея створення Академії виникла в середині ХІХ століття. Впливові мешканці Філадельфії прагнули піднести культурний статус міста, встановивши його як центр оперного та класичного мистецтва нарівні з європейськими столицями. Будівництво тривало з 1855 по 1857 рік. Архітекторами виступили Наполеон ЛеБран та Густавус Рунге, які взяли за зразок знамениту міланську оперу “Ла Скала”.
Фасад будівлі, виконаний у стилі італійського візантійського або “рундбогенстиль” з цегли та коричневого каменю, виглядає стримано. Однак інтер’єр був спланований як взірець вишуканої розкоші. Урочисте відкриття відбулося 26 січня 1857 року грандіозним балом, а першою оперною постановкою стала «Трубадур» Джузеппе Верді.
Тріумфи та політичні драми на головній сцені
З моменту відкриття у 1857 році, Академія музики служила багатофункціональним простором. Її розкішний інтер’єр із величезною кришталевою люстрою вагою 2,3 тонни ідеально підходив для проведення великих світських заходів та важливих політичних зборів. Цей зал був не лише свідком мистецьких дебютів, але й місцем ухвалення політичних рішень національного масштабу.
Наприклад, у 1872 році саме тут відбулася номінація Улісса С. Гранта на другий президентський термін Сполучених Штатів. Вже цей факт закріпив за будівлею статус сцени, де народжується історія.
Оперні світові прем’єри
Академія швидко стала ключовим майданчиком для американських дебютів європейських оперних шедеврів, формуючи музичні смаки нації. Саме тут відбулися національні прем’єри ключових оперних творів, які змінили музичний світ.
- Ріхард Вагнер, «Летючий голландець» (1876).
- Шарль Ґуно, «Фауст» (1863).
- Ріхард Штраус, «Аріадна на Наксосі» (1928).
Великі імена світової музики
Протягом десятиліть на цій сцені виступали найвідоміші композитори та виконавці. Завдяки високому статусу Філадельфійського оркестру та його легендарним диригентам, Академія приваблювала справжніх музичних титанів.
Серед всесвітньо відомих постатей, чиї виступи або твори тут звучали, варто виділити:
- Ріхард Штраус. Німецький композитор особисто диригував Філадельфійським оркестром під час своїх турне у 1904 та 1921 роках.
- Густав Малер. Прем’єра його знаменитої Восьмої симфонії (Симфонія тисячі) у США відбулася саме тут у 1916 році під керівництвом Леопольда Стоковського.
- Каміль Сен-Санс. Французький майстер відвідував Академію як виконавець.
- Ігор Стравінський. Цей композитор, якого часто асоціюють із модернізмом, неодноразово ставав за пульт для диригування Філадельфійським оркестром у період з 1925 по 1964 рік, включаючи американські прем’єри його новаторських творів, як-от «Весна священна» у концертній версії.
- Маріан Андерсон. Легендарна афроамериканська контральто, яка вперше виступила в Академії у 1918 році, а потім неодноразово поверталася до неї з концертами.
Сцена Академії музики завжди була ареною для найсміливіших музичних експериментів та найвитонченіших класичних виступів, підтверджуючи її звання епіцентру американської культурної історії.
Дім для Філадельфійського оркестру
У 1900 році, з появою Філадельфійського оркестру, Академія музики отримала свого найвідомішого й найтривалішого резидента. Понад століття, аж до 2001 року, вона була його постійною домівкою. Це партнерство визначило золоту еру в історії американської класичної музики.
Саме в цих стінах оркестр досягнув світового визнання під керівництвом двох легендарних музичних директорів. Леопольд Стоковський (1912–1938), відомий своїми інноваціями та шоуменством, перетворив колектив на ансамбль із фірмовим «Філадельфійським звуком» — густим, оксамитовим і виразним. Його наступник, Юджин Орманді (1936–1980), продовжив цю традицію, зробивши оркестр одним із найбільш записуваних у світі.
Попри те що зал був спеціально спроєктований для опери, його акустичні характеристики виявилися надзвичайно сприятливими для симфонічної музики. Реверберація була нижчою, ніж у багатьох концертних залах, але це забезпечувало неймовірну чіткість і багате насичене звучання.
Ця звукова якість зробила Академію ідеальним місцем для раннього стереофонічного запису. У 1920-х роках Оркестр, диригований Стоковським, почав робити знакові комерційні записи. У 1940 році унікальність звучання залу була використана для створення саундтреку до революційного мультфільму студії Діснея “Фантазія”. Записи для кінострічки здійснювалися з використанням передової для того часу багатоканальної стереофонічної системи. Ця робота допомогла закріпити репутацію “Філадельфійського звуку” в усьому світі.
Протягом свого столітнього перебування в Академії, Оркестр не лише грав. Він ініціював американські прем’єри ключових творів, включаючи «Симфонію тисячі» Густава Малера (1916). Завдяки цій роботі зал став синонімом найвищих стандартів виконання класики.
У 2001 році Оркестр переїхав до нового, спеціально побудованого для симфонічної музики Центру виконавських мистецтв Кімела. Хоча це стало кінцем довгої ери, Оркестр зберіг право власності на Академію музики та щорічно повертається сюди, щоб провести свій урочистий ювілейний концерт. Це символізує нерозривний зв’язок між установою та її найславнішим резидентом.
Збереження культурного маяка
Незважаючи на переїзд оркестру, Академія не втратила свого значення. Вона залишається національною історичною пам’яткою США з 1962 року і продовжує функціонувати як ключовий майданчик. На сьогодні Академія музики є постійною базою для Балету Філадельфії (Philadelphia Ballet) та Опери Філадельфії (Opera Philadelphia).
Вона регулярно приймає провідні бродвейські мюзикли та різноманітні гастрольні вистави. Її безперервна служба протягом понад 165 років є свідченням глибокої відданості міста своїй культурній спадщині та високому мистецтву. Постійні реставраційні роботи забезпечують збереження її історичної елегантності.
Академія музики Філадельфії — це живий архів мистецтва, який продовжує активно функціонувати, не перетворюючись на музей. Її величні стіни пам’ятають найгучніші оперні голоси, виконання найважливіших симфонічних творів та вирішальні моменти громадянської історії. Зберігаючи свою історичну елегантність, цей зал є справжнім культурним орієнтиром, який постійно приймає найсучасніші світові гастролі, продовжуючи надихати нові покоління артистів та глядачів. Таким чином, «Велика стара леді» залишається не лише пам’ятником минулому, але й динамічним центром сучасного виконавського мистецтва.