20 Травня 2026

Чарльз Еверетт Куп: історія відомого дитячого хірурга

Related

Big 5 – унікальне баскетбольне суперництво коледжів Філадельфії

У світі американського спорту небагато явищ можуть зрівнятися за...

Boathouse Row: серце академічного веслування

П’ятнадцять кам’яних споруд на березі річки Скулкілл формують Boathouse...

Share

Куп став відомим на всю Америку завдяки своїй роботі у сфері хірургії. Також не мало важили його погляди під час боротьби з тютюнопалінням, абортами та СНІДом. Додатково він намагався підтримувати права дітей, які мали обмежені можливості, і у цій статті буде йти мова про його прагнення стати лікарем. Далі на iphiladelphia.

Ранні роки у дружній родині

Народився Чарльз 14 жовтня 1916 року у Брукліні, Нью-Йорк. Він став єдиною дитиною, однак сім’я була великою та досить дружньою. Майже всі члени родини проживали поруч з Купами. Родичі з боку батька мали житло у тому ж будинку, де й жив Чарльз. А зі сторони матері всі проживали неподалік на тій самій вулиці. Тому навіть попри те, що він був єдиною дитиною, коло сім’ї виявилось дуже великим та завжди жило поруч.

Батько хлопця не мав повної середньої освіти, однак це не завадило йому стати помічником віцепрезидента у банку. Чоловік був частим відвідувачем публічної бібліотеки, адже намагався знати всі відповіді на запитання маленького сина.

Завдяки тісним відносинам у родині, Куп понад усе насолоджувався часом, коли всі збирались разом. У дитячі роки він не мав багато друзів, тому зазвичай був із дідусем, з яким вони часто влаштовували подорожі містом. Такі близькі та теплі стосунки у родині призвели до формування певних цінностей вже у юному віці, які той пізніше переніс у доросле життя.

Чарльз почав розширювати своє коло друзів, коли вступив до приватної середньої школи. Саме там він став заводити нові знайомства з ровесниками. Крім спілкування з однолітками, хлопець почав також працювати у шкільній газеті редактором.

Прагнення стати лікарем та підтримка родини

Вже у віці 6 років Куп зрозумів, що хоче стати лікарем, і не якимось педіатром, а хірургом, який зможе фізично рятувати життя. Таке бажання виникло завдяки, знову ж таки, родині. Його дідусі все життя працювали руками, і гордість за виконану роботу наклала на хлопця відбиток. Мрію юнака всіляким способом намагались підтримати, адже розуміли, що він від неї просто так не відмовиться.

Його мати була дотичною до медицини. Вона працювала асистенткою, яка допомагала вводити анестезію під час операцій, які проводились у їхньому районі. Жінка не мала освіти у цій сфері, однак у ті часи такий функціонал не доручали спеціалістам. 

І, певно, завдяки роботі матері, Куп вже у дорослому віці винайшов пристрій, який допомагав запобігти передозуванню під час введення анестезії дітям.

Хлопець був у захваті від медичних інструментів, а також від роботи та відношення до пацієнтів їх сімейного лікаря. Його зачаровувала сама думка про те, що людина може завдяки розуму та роботі рук зробити диво — вилікувати. Куп був досить розумною дитиною, і вже тоді розумів, що йому потрібно працювати над собою, щоб стати вправним хірургом. Для цього він зав’язував вузлики чи робив вирізки кожною рукою по черзі.

У віці лише 14 років Чарльз пробрався до оглядової галереї для лікарів та хірургів, лише щоб подивитись, як проходить операція. Також він намагався самотужки засвоїти професію. У підвалі свого будинку хлопець часто проводив операції бездомним котам, кроликам та щурам використовуючи анестезію матері. Пізніше він стверджував, що жоден з його “пацієнтів” не помер на операційному столі.

У трохи старшому віці Куп вже почав працювати волонтером у Меморіальній лікарні Матера та лікарні Святого Чарльза для дітей-інвалідів. Певно, друге місце роботи також сформувало його позицію щодо майбутнього захисту таких малюків, адже він співпрацював з ними та був в одному колі починаючи з 16 років.

Початок кар’єри

У 1933 році чоловік вирушив здобувати освіту у Дартмутському коледжі. Це відбулось завдяки його футбольній стипендії. Однак пізніше, через цей вид спорту, він отримав травму ока. І йому порадили відмовитись від футболу, адже будь-який невірний крок, і кар’єра хірурга може залишитись мрією.

Пізніше Куп все-таки повернувся до Нью-Йорка. Але там він вже подав свої документи у медичний коледж, і розпочав йти до мети. У 1941 році чоловік почав своє стажування в одній з лікарень Філадельфії, а наступного року взявся за хірургічну ординатуру. Завершив своє навчання Куп раніше за призначений термін, адже розпочалась Друга світова війна, яка створила неймовірно великий попит саме на лікарів хірургічного відділення.

Часи після Другої світової війни

У 1945 році Куп отримав пропозицію стати головним хірургом Дитячої лікарні Філадельфії. Чоловік був дуже приголомшений, адже йому було всього 29 років, але проблемою було те, що дитяча хірургія ще не отримала визнання як медична спеціальність. Однак для Купа ця подія стала викликом, з яким він успішно впорався. Задля цього він проходив стажування у різних відомих дитячих лікарів. 

Пізніше Чарльз винайшов свої методи у цій сфері. Його відкриття допомогли покращити допомогу дітям у хірургічному плані. Чоловік проводив різні складні операції з виправлення вад у малюків. Однак найзначнішою його роботою вважається розділення сіамських близнюків, які були зрощені у зоні серця. Завдяки цьому він став відомим хірургом, адже така складна операція була проведена вперше в історії.

Куп виявився дуже стурбованим через впровадження легалізації на аборти. На його думку, це мало вплив на моральні обмеження, які стосувались вбивства немовлят та евтаназії. Пізніше йому вдалось донести свою думку певній кількості населення.

Визнання та останні роки життя

За діяння Купа його визнали суспільним діячем та талановитим лікарем. Він відіграв важливу роль, коли країна боролась з епідемією СНІДу. Як лікар Чарльз намагався навчити людей робити профілактику та захищатись від цього захворювання. Він був проти обов’язкового тестування та введення карантину для тих, хто виявився інфікованим. Куп намагався всіма силами протистояти дискримінації хворих.

Життя видатного хірурга обірвалось 25 лютого 2013 року. Але його погляди та праця будуть жити у серцях кожного вічно.

... Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.