Уродженець штату Делавер Олівер Еванс наприкінці XVIII столітті побудував поруч із Філадельфією фабрику, яка змінила поняття про обробку зерна як про трудомісткий процес. Йому було 29 років, коли він розробив систему конвеєрів, елеваторів, жолобів, ваг та пристроїв для помелу та рафінування, які рухалися за допомогою водяних коліс. Система потребувала участі людини лише на етапі подачі зерна та для спостереження за продукуванням борошна. Вона знизила вартість виробництва останнього вдвічі. Ба більше, борошно стало дрібнішим та легшим для зберігання. Пізніше Еванс винайшов перший паровий двигун високого тиску та збудував у Філадельфії завод «Mars Works». Дізнайтесь більше про винахідника та його здобутки на iphiladelphia.
Початок життя винахідника
Олівер Еванс народився 13 вересня 1755 року у штаті Делавер. Працювати почав з 16 років та активно вивчав різноманітні механічні пристрої. Пізніше влаштувався на текстильну фабрику. У той час розчісування волокон для підготовки до прядіння було досить важким процесом. Воно не дозволяло повністю механізувати виробництво текстилю та значно його сповільнювало.
На цьому виробництві Олівер Еванс вперше проявив себе як винахідник. У 1777 році він створив машину, яка за хвилину різала та закріплювала 1000 дротяних зубців. Вони далі служили вдосконаленим пристроєм для розчісування волокон.
Новий погляд на виробництво борошна
Надалі увагу Еванса привернуло недосконале обладнання борошномельних заводів. Він почав із того, що збудував власну фабрику неподалік від Філадельфії та зайнявся вдосконаленням конвеєрів, елеваторів та вагів. Всі ці машини він об’єднав в автоматичну виробничу лінію для виробництва борошна.
Зерно подавалося з одного кінця системи й лише на цьому етапі потрібна була участь робітників. Далі воно проходило крізь систему конвеєрів та жолобів, де автоматично відбувались стадії помелу та рафінування. Наприкінці системи робітники відстежували появу готового борошна. Енергія для руху частин механізму вироблялася водяними колесами. Відповідно до розрахунків винахідника, завдяки його виробничій лінії витрати на виробництво борошна знизились удвічі, а якість готового продукту зросла.
Його система набула популярності та почала широко використовуватись в американському виробництві борошна. Зацікавився нею Джордж Вашингтон, який у 1790 році розглянув і підписав заявку на патент Олівера Еванса. Йому було відомо про млини, які вже працювали за цією системою й він відвідав один з них.
Такий інтерес був пов’язаний з тим, що Джордж Вашингтон мав власне виробництво борошна, яке не було прибутковим. Тож він придбав ліцензію на патент Еванса, щоб використати його систему. Її встановлення почалось у 1791 році після того, як млинар Вашингтона Вільям Болл оглянув млин Еванса та його обладнання. Брати винахідника допомогли у встановленні системи. Млин Вашингтона став одним із перших у США, що використав новинку. Це допомогло збільшити прибутковість, повністю підтвердивши висновки Олівера Еванса.
Інші розробки Олівера Еванса
Тим часом розробник не зупинився після цього успіху. Він вже давно цікавився використанням енергії пари. Колись він почув про те, що пара може бути використана як рушійна сила в гарматах. Ця інформація надихнула його на пошук способів використання пари для руху. В результаті досліджень Олівер Еванс створив перший паровий двигун високого тиску.
Він одразу зрозумів, що цей винахід може стати корисним для дорожнього транспорту. Однак влада не дозволила тестування на Пенсільванській автомагістралі. Основним видом транспорту у той час були коні й можновладці вирішили, що новий пристрій може їх налякати та спровокувати аварії.
Олівер Еванс продовжив свої дослідження та тестував свій двигун для використання в інших видах робіт. З їх допомогою він сіяв зерно, приводив у дію лісопильні та бурильні машини, а також пристрої для очищення набережної Філадельфії.
Крім того, у 1805 році він завершив розробку нового типу човна для перевезення сипучих вантажів. У ньому він використав деякі принципи роботи свого автоматичного млина. Човен був оснащений колесами та міг пересуватися не лише по воді, а й по землі. Він став першим моторним дорожнім транспортним засобом у США.
Наступного року у Філадельфії Еванс відкрив власний завод «Mars Works», де налагодив виробництво парових двигунів для обробки бавовни, тютюну та паперу. Один з цих пристроїв придбала військово-морська корабельня у Вашингтоні. Коли у 1812 році почалась війна, Еванс з партнерами запропонували збудувати паровий військовий корабель з гарматою, але ця пропозиція не була прийнята.
У 1817 році Олівер Еванс закінчив свою останню велику розробку. Нею став 24-сильний двигун високого тиску, виготовлений для водопровідної станції.
На початку 1819 року на його заводі «Mars Works» сталася масштабна пожежа. Через неї було втрачено багато цінних моделей та форм. Олівер Еванс у той момент перебував у Нью-Йорку, де майже місяць хворів на запалення легень. Він пішов з життя через 4 дні після пожежі 15 квітня 1819 року.